Коли під'їжджаєш на поїзді до Києва з боку Севастополя, по праву сторону залізничного полотна росте ліс щоглових сосен. Такий прозорий, високий. Завжди їду і думаю, от би там погуляти. А мрії-збуваються. Сходила в похід з ночівлею в сосновий київський ліс.
А розпочалося з розмови по скайпу. З Іркутська здзвонилася з Полів, яка якимось чином була в Києві. Дізналася останні політичні новини. А новини були глобальні, в країні змінювалося все щогодини. Ну, думаю. На прямому поїзді Москва-Севастополь їхати якось нудно, довго, і неинтерсно. Поїду-ка через Київ. Поля запропонувала сходити в похід на святкування дня Народження якогось одного друга в Конча Заспа.
В результаті вийшов такий справжній алко-пікнік на природу, як в юності ми ходили на масимку, в стилі пиво пити чортиків.
30 осіб незнайомих людей, ціла шеренга шашликів.
А ми тим часом прогулялися по місцях бойової слави. По Дотам, на Каплицую, на озеро з холодною водою, і просто по сосновому лісі.
Такий теплий день видався, ходила у футболці, спала без намету, правда, в спальнику на -17, дивно не замерзнути. Пташки співають, дятел сосну довбає. Все в кращих лісових традиціях. Вранці прокину
...
Читать дальше »